Водоспад Вікторія (Victoria Falls) – приголомшливий природний феномен, знаходиться на річці Замбезі на кордоні Замбії та Зімбабве, за 18 км на південь від Лівінгстона.
Водоспад Вікторія
Водоспад Вікторія на мапі
Водоспад Вікторія
Водоспад Вікторія
27°C (чисте небо)Відчувається як: 26°CВітер: 5.6 км/годВологість: 23%Основні моменти
Плем’я кололо, що жило в цих місцях у 1800-х роках, називало водоспад Мозі-оа-Тунья, що Гримить дим, або Найбільша завіса падаючої води. Величний водоспад Вікторія, вірніше, величезна хмара бризок, що піднімається над ним, видно з відстані 64 км, оскільки вода вертикально спрямовується вниз з висоти 100 м. На піку сезону дощів щохвилини в розрив базальтових порід завширшки 2 км спрямовується 54. У цьому місці Замбезі зі спокійної та дрібної річки перетворюється на справжню пекло киплячої води.
Доктор Девід Лівінгстон, перший європеєць, який відвідав водоспад Вікторія, назвав цей феномен природи на честь англійської королеви. У вологому, туманному дощовому лісі на вершині водоспаду прокладена стежка, з якої хоробрий відвідувач, який не боїться промокнути до нитки у величезній хмарі бризок, може насолодитися неймовірним видовищем.
Водоспад надзвичайно широкий, приблизно 1800 метрів завширшки, висота падіння води змінюється від 80 метрів біля правого берега водоспаду до 108 метрів у центрі. Водоспад Вікторія приблизно вдвічі вищий за Ніагарський водоспад і більш ніж удвічі ширший за його головну частину («Підкови»). Падаюча вода утворює бризки та туман, які можуть підніматися на висоту 400 метрів і вище. Туман, що створюється водоспадом, видно на відстані до 50 кілометрів.
Водоспад Вікторія поділено на чотири частини островами на краю прірви. Поруч із правим берегом річки — похилий потік 35 метрів завширшки, названий «стрибаючою водою», далі за островом Боарука (шириною 300 метрів) йде основний водоспад завширшки близько 460 метрів. Острів Лівінгстона відокремлює головний водоспад від другого потоку (шириною приблизно 530 метрів), біля лівого берега річки розташований східний водоспад.
Єдиний вихід із тієї ущелини, куди нині падає вода, — це досить вузький канал, пробитий водою її стінці приблизно 2/3 відстані від західного кінця. Ця протока має ширину приблизно 30 метрів. Весь об’єм води проходить по ньому близько 120 метрів, після чого річка потрапляє у зигзагоподібну ущелину. Річка не виходить із цієї ущелини близько 80 км, аж до залишення нею базальтового плато.
Туристам
Для того щоб оцінити неймовірний розмір водоспаду та гігантську міць води, що вирізала глибокі ущелини на відстані 8 км, необхідно оглянути водоспад з повітря або, якщо захочете, з плоту внизу. Пілоти літають над Верхньою Замбезі і спускаються в ущелини — навряд чи ви зможете колись забути це приголомшливе відчуття.
Ще одна вигідна точка для спостереження — з іншого боку мосту «Леза ножа», який було збудовано 1900 року за наказом Сесіла Родеса. Є також «оглядове дерево», звідки можна помилуватися панорамними видами на водоспад і повною мірою оцінити пишність. Поєднання темно-зеленої річки внизу біля блискучих скельних порід і смарагдово-зеленого листя робить видовище воістину незабутнім.
Відразу після водоспаду починається ділянка річки з численними порогами, що приваблює шанувальників сплавів на каяках та рафтах. Пороги досить безпечні для туристів-початківців, при великій витраті води немає небезпечного каміння, і після всіх порогів йдуть ділянки гладкої води.
Зімбабве та Замбія дозволяють робити візи для одноденних поїздок при перетині кордонів без попередньої заявки, проте ці візи вважаються дорогими.