Замок Гохостервітц

Територія, де сьогодні розташована одна з федеральних земель Австрії, Каринтія, колись належала західним слов’янам. Тут розташовувалося князівство Карантанія. Перші згадки про замок відносяться до 860 року. Тоді фортеця називалася Асторвіца (або Островиця). Ймовірно, назва походить від прізвища родини Остервіц. Останній представник цього роду помер у турецькому полоні у XV столітті. Оскільки спадкоємців не залишилося, фортеця перейшла імператору Священної Римської імперії та герцогу Каринтії.

У XVI столітті замок було передано наміснику Каринтії Крістоферу Кевенхюллеру (Хевенхюллеру). Потім цитадель була придбана у власність спадкоємцем Крістофера. Щоб захистити замок від турецьких вторгнень, власники ґрунтовно зміцнили Гохостервітц. Починаючи з XVII століття, жодних значних змін до архітектури фортеці не вносилося. В даний час цитадель, як і раніше, залишається власністю роду Кевенхюллерів. У самому замку власники не живуть, але для відвідування доступна лише частина цитаделі.

Комплекс Гохостервітц включає центральну будівлю, каплицю, господарські будівлі, 2 двори і кілька терас. Увагу туристів завжди привертає величезна ємність. Вона призначена для збирання води. Увійти до фортеці можна по одному з п’яти підйомних мостів. Переміщення нагору стає справжньою пригодою і саме собою вважається екскурсією.

14 воріт

Щоб піднятися до центральної будівлі замку Гохостервітц, необхідно подолати 14 воріт. Кожен портал має власний неповторний дизайн; на них можна побачити прапори Каринтії та герб родини Кевенхюллерів. За черговими воротами непроханих гостей зазвичай чекала пастка, наприклад, каміння, що обрушується на голови загарбників. Нині пастки виконують декоративну функцію.

Ворота є не плоскою огорожею, а цілою спорудою. Щоб дізнатися, як будівництво виглядає зсередини, необхідно вивчити таблички, прикріплені до стін. Легенда каже: жоден загарбник не зміг піднятися далі за четвертий портал. Сьогодні пройти усі ворота може кожен охочий.

Якщо турист не хоче витрачати час та сили на самостійний підйом, можна скористатися ліфтом. Однак такий спосіб швидко опинитися нагорі має суттєві недоліки. Кабінка ліфта розрахована лише на 6 осіб. Через величезну кількість відвідувачів чекати на свою чергу можна дуже довго, до того ж тоді гість замку Гохостервітц не зможе побачити ворота. За використання фунікулера доведеться заплатити. Спуститися донизу можна безкоштовно.

Музей

Для туристів у замку Гохостервітц відкрито кілька житлових кімнат, у яких колись проходили будні власників фортеці. Слід відвідати музей – приміщення, де зібрані предмети побуту середньовічних мешканців замку та зброю. Особливий інтерес представляють обладунки велетня Шенка. Зростання цієї людини перевищувало 2 м. Навіть у наші дні Шенк вважався б надто високим, а середньовічні люди відрізнялися низькорослістю. І мешканці фортеці, і ті, хто намагався захопити замок, відчували забобонний жах перед Шенком.

Серед експонатів музею можна побачити величезну кількість старовинних книг, дорогої порцеляни, зразків печаток та картин епохи Відродження. Тут зберігаються туристичні щоденники англійського короля Джеймса I. Один з експонатів являє собою статую Георга Кевенхюллера, що молиться. Відвідувачам музею слід пам’ятати, що робити фотографії на згадку всередині Гохостервіту заборонено. Графік роботи музею залежить від сезону. З травня до жовтня комплекс відкрито з 9.00 до 18.00. З жовтня до травня оглянути пам’ятку можна з 9.00 до 17.00.

Не всім туристам приносить задоволення двогодинний підйом обривистою дорогою-серпантином, тому для любителів комфорту передбачений ліфт, що курсує рейковою дорогою. Однак місцеве населення пристосувалося використовувати цю стежку для хайкінгу, так що не дивуйтеся, зустрівши дорогою бадьорих пенсіонерів з рюкзаками та палицями.