Замок Розенбург

Замок Розенбург засновано у XII столітті. Спочатку на цьому місці була розташована цитадель, а навколо неї цілком звичайний п’ятикутний внутрішній двір. Спочатку це було звичайне оборонне укріплення.

Готична споруда замку Розенберг була знесена між 1593 та 1597 роками. Після знесення замок був побудований у стилі ренесанс із вражаючими 13 вежами, що збереглися до сьогодні. На додаток до веж був побудований великий лицарський майданчик.

Замок складається з 26 великих залів, прикрашених чудовим живописом, мисливською зброєю, старовинними картинами, предметами інтер’єру. Мармурова підлога, дивовижний декоративний орнамент із дзеркалами, каміння та привабливий майданчик для оркестру надають замку неповторного вигляду.

У замку знаходиться велика бібліотека, розкішні численні кімнати. Високі книжкові шафи містять 40 тисяч томів 16–19 століть.

Справжнє захоплення викликає унікальні збори мисливської та бойової зброї: середньовічні мечі, пращі, списи та стріли, арбалети, порохівниці, крем’яні рушниці та навіть міні-гармати. По стінах розвішані оленячі роги, амуніція для соколиного полювання тощо.

Ця архітектурна споруда вперше згадується в історичних документах у 1175 році. Основне призначення замку полягало у контролі над торговими потоками, що здійснюються з Богемії у Відень. Пол Розенберг назвав це володіння своїм маєтком та контролював долю замку Розенбург до початку 14-го століття.

У 1433 р. замок Розенбург зазнав захоплення, яке організував воєначальник гуситів Прокоп Малий, і був варварськи спустошений, але, на щастя, не зруйнований повністю. Після цього замок певного проміжку часу не відновлювався.

У 1476 Розенбург купує Каспар Фон Рогендорф. Саме він займається відновленням замку, а потім продає його у 1487 році братам Грабнерам. Грабнери також активно займалися зміцненням замку. Згодом їхні діти та численні онуки перетворили його на свою чудову, та й до того ж укріплену резиденцію у стилі ренесансу. А нащадок Себастьян настільки захопився облаштуванням замку, що не зміг розплатитися з боргами, тож Розенбургу йому довелося продати.

Документальні джерела, датовані 1527-1532 роками, свідчать про належність замку до іспанської аристократії якогось лицарського ордена. Сини першопрохідника, Антон та Ганс, перебралися до Нижньої Австрії. Інші члени сім’ї незабаром перебралися сюди ж, щоб вірно служити правлячому на той час австрійському дому.

У 1604 році новим власником замку стає Ганс Йоргер фон Толлет, який у 1611 році перепродує цю будову кардиналу Франц фон Дітріхштейн.

Він зробив із каплиці замку Розенбург католицьку церкву, яка спочатку була збудована для протестантських богослужінь. Тільки зусилля Франц фон Дітріхштейна виявилися марними. Через деякий час почалася затяжна Тридцятирічна війна, яка торкнулася самого замку, який був захоплений в 1620 році ватажком протестантів бароном фон Хофкірхен. Він знищив увесь гарнізон замку та його почет.

Лише через півстоліття сімейством Гойос Розенбург було відновлено. Коли графиня Марія Регіна фон Sprinzenstein одружилася з графом Леопольдом Hoyos в 1681 році, дві династії об’єдналися і нових поміщиків Розенберга стали називати «Hoyos-Sprinzenstein». Вони впритул зайнялися його реставрацією та розширенням, роботи велися до XVII століття. На сьогоднішній день на території замку зберігся великий лицарський майданчик 67 на 46 метрів.

У 1800 році пожежа завдала сильної шкоди замку Розенберг. Лише 1860 року граф Ернст Карл фон Hoyos-Sprinzenstein-старший знову відбудував замок.