Замок Шамбор (Château de Chambord), який веде свою історію з XVI століття, – унікальна перлина зодчества, яка стала символом епохи французького Відродження. Він розташований за 120 км від Парижа, біля вигину річки Коссон, приблизно за 6 км від берега Луари, чия долина відома своїми замками та виноградниками.
Щорічно близько мільйона туристів з усього світу приїжджає до Шамбору, щоб побачити цей архітектурний шедевр, оглянути його просторі зали та покої, які протягом століть служили тимчасовим дахом для вінценосних осіб. Замок оточений чудовим закритим лісовим парком, найбільшим у Європі. Тут, як і багато століть тому, вільно почуваються олені, козулі, дикі кабани, птахи. Заповідний парк, що розширився на 5463 га, оточений 32-кілометровою стіною, найдовшою у Франції.
Основні моменти
Замок Шамбор, у чиїй зовнішності втілилися традиційні французькі середньовічні форми і риси італійського ренесансного зодчества, був збудований як мисливський будиночок для короля Франциска I. Однак, незважаючи на своє скромне призначення, будівлі судилося стати найбільшим замком в долині Луари. Сучасних гостей Шамборського маєтку незмінно вражають його екстравагантні розміри. Довжина замкових фасадів складає 156 м, ширина – 117 м, висота споруди сягає 56 метрів. У королівському мисливському будиночку налічується 65 сходових прольотів, 440 кімнат, 282 каміни, на покрівлі височіє 365 димарів. Грандіозність споруди підкреслюється 800 скульптурними колонами.
Як і в інших заміських королівських замках, у Шамборі зали та покої меблювалися і драпірувалися лише під час візитів монархів, тому тепер відвідувачі не зможуть побачити тут автентичних інтер’єрів. Однак у замку зберігається значна колекція картин, гравюр, гобеленів, меблів інших епох, що налічує понад 4500 предметів мистецтва.
Французькі королі навідувалися до Шамбору не лише заради полювання. Їхнє перебування тут супроводжувалося урочистостями, балами, театральними постановками. Сьогодні, як і раніше, у замку постійно відбуваються цікаві події: концерти, шоу, фестивалі, костюмовані вистави. Тут відтворюються лицарські турніри, помпезні кінні паради, у яких бере участь сотня вершників кінної гвардії Франції. Всі ці видовища викликають неабияке захоплення у туристів.
Щодо полювання, то в багатих дичиною угіддях Шамборського замку її все ще влаштовують, але виключно для гостей президента Франції. Щоправда, відбувається це дуже рідко. Саме тоді Шамбор закривають відвідувачів.
Історія замку Шамбор
Замок Шамбор почали зводити в 1519 за бажанням французького монарха Франциска I, прихильника естетики Ренесансу і пристрасного мисливця. На той час тут, у самому центрі нині осушеної болотистої місцевості Солонь, багатої на дичину, розташовувався однойменний маєток. Це була давня спадкова вотчина графів Блуа, яка перейшла у власність королівської сім’ї у XV столітті. Будівельні роботи розпочалися зі зносу колишнього графського замку та старовинної церкви. На місці, що звільнилося, заклали фундамент нової будівлі, який оточили чотири вежі. Через два роки будівництво палацу перервала чергова фаза Італійських воєн, що завершилася поразкою французів та полоненням Франциска. Втім, це не стримало його пристрасті до мистецтва колиски Відродження. Після повернення на батьківщину він наказав продовжити будівництво замку в ренесансному стилі, особисто беручи участь у його проектуванні.
Архіви не зберегли імені головного архітектора замку Шамбор, але сьогодні підтверджено, що у проекті брали участь італійський архітектор Доменіко да Кортона, прозваний Боккадором, та Леонардо да Вінчі, який жив у Франції з 1516 року і був близьким другом Франциска I.
Король використовував Шамбор як мисливський будиночок, куди він приїжджав із близькими друзями. Цю веселу компанію сучасники називали маленькою бандою короля. Вабило монарха в ці місця і те, що неподалік мешкала його дама серця – графиня де Турі. Герб королівської коханої прикрашає одну із стін Шамборського замку. Втім, Франциск не надто часто приїжджав до Шамбора: за 30 років він провів тут загалом не більше 72 днів.
До 1547, що став останнім у житті Франциска I, будівництво в Шамборі ще не було завершено. Його спадкоємець, Генріх II, особливого інтересу до замку не виявляв, але роботи тут все ж таки проводилися. У наступні десятиліття королі Франції вкрай рідко навідувалися до Шамбору. Лише в 30-х роках XVII століття замок ожив завдяки герцогу Гастону Орлеанському, який отримав долю від Людовіка XIII графство Блуа. При ньому було проведено реставрацію покинутої будівлі, придбано додаткові землі, на яких розбили парк. Тоді Шамбор і досяг своїх актуальних розмірів.
До кінця століття “король-сонце” Людовік XIV завершив основні будівельні роботи в Шамборі. Річку Коссон, що в’ється через парк, каналізували, на штучній терасі було створено чудовий сад, у дворі замку збудували стайні. Монарх, супроводжуваний своїм двором, зазвичай приїжджав у Шамбор восени заради полювання та розваг. Саме в Шамборі в 1670 Мольєр вперше представив свою знамениту комедію «Міщанин у дворянстві».
У 1725 році замок Шамбор дав притулок королю Станіславу Лещинському, який емігрував з Польщі, тестя Людовіка XV. Потім монарх дарував Шамбор маршалу Франції Морісу де Сакс. Той проживав у замку, як государ: разом зі своїм двором та регулярними полками, присвячуючи дні військовим маневрам, полюванню, розвагам. Знайшовся у маршала час і для облаштування парку, розкішного оздоблення інтер’єрів замку.
Французька революція пощадила лише зовнішній вигляд Шамбора. Спочатку мешканці сусідніх сіл розорили землі маєтку. Потім, за розпорядженням революційного уряду, все меблювання замку, обшивка стін, паркет були виставлені на аукціони, які часто супроводжувалися нічними пограбуваннями.
Замок залишався в аварійному стані, аж поки Наполеон Бонапарт не передав його своєму маршалу Луї-Олександру Бертьє. Наступним власником Шамбора став юний герцог Бордоський Анрі д’Артуа. Опинившись у вигнанні після революції 1830, він прийняв титул графа Шамборського, піклуючись про свою власність дистанційно, але ефективно. Хазяїн доручив своєму керуючому провести реставрацію Шамбора, облагородити парк. Тоді ж замок було офіційно відкрито для публіки. Після смерті графа Шамборського в 1883 р. маєток успадкували його племінники, принци Бурбон-Пармські. У 1930 р. держава викупила його у власників за 11 млн. франків золотом.
З початком Другої світової війни Шамбор перетворився на пункт сортування скарбів, які були звезені сюди з найбільших музеїв Франції. Недовго тут навіть «гостили» Мона Ліза та Венера Мілоська. Повітряних атак союзників замок уникнув, але в червні 1944 року на його галявину впав американський бомбардувальник, а в 1945 р. тут сталася пожежа. Масштабна модернізація замку Шамбор розпочалася у 1947 році та тривала майже 30 років. У 2016 році, після дощів, річка Коссон вийшла з берегів, прорвавши стіну замку і затопивши королівський двір, але сама будова та її колекції не постраждали.
Архітектура
У вигляді Шамбора очевидна схожість із середньовічними укріпленими замками, хоча він зовсім не призначався для відбиття атак ворога. Втім, «військовий» аспект Шамбора підкреслено алегоричний, адже й центральна квадратна в плані будова (донжон) з круглими вежами по кутах, і два крила з додатковими вежами, вишуканими огорожами виконані в ренесансному стилі. Документи, що зберігають ім’я архітектора, що накидав ескізи з головними рисами цієї чудової споруди, зникли у XVIII столітті. Однак сучасні дослідники все більше переконуються в тому, що задуми Франциска I осяяли архітектурні та інженерні ідеї Леонардо да Вінчі.
Леонардо помер незадовго до початку будівельних робіт, але саме його натхненню замок завдячує одній зі своїх пам’яток, що зачаровує відвідувачів. Вона є подвійними спіральними сходами з пандусами, закрученими один над одним. Сходи, влаштовані в самому центрі центрального квадратного об’єму замку, обслуговують всі 5 його поверхів, виводячи до димоходів і прогулянкових терас, що увінчують будівлю, звідки відкриваються приголомшливі види. Каскади сходів завершує ліхтарна вежа із геральдичними ліліями. У концепцію сходової конструкції закладено свого роду інтрига: дві людини, що спускаються або піднімаються різними спіралями сходи ніколи не перетнуться, але зможуть побачити один одного через віконні отвори. Повіками гості замку розважалися, використовуючи такі особливості дивовижних сходів, а сьогодні схожим іграм віддаються туристи.
Подібно до італійських пам’яток старовини, наприклад, Колізею, та італійських споруд XIV століття, фасади замку Шамбор чудово промальовані і мають модульний вигляд. Житлові рівні візуально поділяють чітко промальовані рами або карнизи, що йдуть по всьому фасаду. А по вертикалі ритм задають сплощені колони чи пілястри. Завдяки такому прийому, характерному для італійської архітектури, утворюється своєрідна сітка, в рамки якої закладені різні ефектні отвори. Великі вікна контрастують із суворим масивом стін, привносячи до замку святковість і ошатність.
У декорі інтер’єру та інтер’єрів замку Шамбор італійські традиції адаптовані на французький лад. Пілястри, медальйони, канделябри, арабескові орнаменти з елегантними завитками хоч виконані віртуозно, але в техніці далекої від формальності. Особливо вражає майстерна ліпнина на вікнах у вигляді янголят, виконаних у найдрібніших деталях. Дивно, що за 500 років тонка ліплення практично не зазнала пошкоджень.
Колекції
Шістнадцяте століття залишило свій слід лише в архітектурі Шамбора. Його інтер’єри, меблі ставляться до пізніших епох, адже замок ніколи не обставлявся раз і назавжди. Спочатку садиба була призначена для нетривалого проживання, стаціонарне меблювання тут не було. Розбірні меблі, а також настінні покриття, побутові предмети, аксесуари для сервірування столу доводилося доставляти з Парижа. При оформленні інтер’єрів сучасним спеціалістам не вдалося знайти жодного значущого зразка королівських меблів епохи Франциска I, навіть у музеях, присвячених цьому періоду. Отже, покої вінценосного ініціатора будівництва замку, розташовані на другому поверсі королівського крила, виглядають досить аскетично. Вони включають спальню, вбиральню, зал для прийомів, кабінет. Тут особливу увагу привертають велика картина із зображенням монарха на повний зріст і кесонна (з поздовжніми та поперечними балками) стеля. Склепіння декоровані скульптурними барельєфами, що зображують міфічну саламандру та позначені літерою F – монограмою Франциска I.
У правому крилі замку знаходиться музей старовинних карет. Тут можна побачити, зокрема, помпезні карети графа Шамборського. Претендуючи на французький престол, він замовив розкішні екіпажі у відомого каретного майстра Біндера для урочистого в’їзду до столиці, який не відбувся. Незатребувані королівські регалії та трон, привезений із австрійського замку графа, демонструються у його покоях. Тут же представлено колекцію точних копій дитячих військових іграшок шляхетного поборника монархії, його скульптурні зображення у дитячому віці.
Весь третій поверх донжона замку займає експозиція, присвячена полюванню та місцевій природі. Тут демонструються колекція зброї, роботи художників-анімалістів, гобелени зі сценами мисливських забав.
У багатьох кімнатах старанно відтворені інтер’єри XVIII століття, коли затишок забезпечувався за рахунок низьких стель, оббитих мальовничою тканиною, що звисає, витончених паркетних підлог, обшитих деревиною стін. Великі зали розділяли дерев’яними перегородками, перетворюючи невеликі простори на спальні, будуари, кабінети, ванні кімнати. Фахівці з історії мистецтва, які формують інтер’єри, купують або орендують відповідні цій епосі комплекти меблів та предмети декору у французьких музеях, у королівському замку Блуа.
У Шамборі зберігається одна з найцінніших колекцій гобеленів у Франції. Ось уже півстоліття держава здійснює закупівлі гобеленів XVII століття для демонстрації їх у французьких замках, а у просторому Шамборі ці грандіозні полотна виглядають особливо виграшно.
Розваги у замку Шамбор
З 2010 року в маєтку Шамбор втілюється широкомасштабна програма, яка відбиває основні напрямки в культурі епохи Відродження: літературне, музичне, образотворче мистецтво, театр, танець. Основні заходи проводять улітку. Так, у червні-липні тут відкривається відомий фестиваль Шамбор. Протягом 12 чарівних вечорів у внутрішньому дворі, каплиці чи садах виступають виконавці камерної, симфонічної музики. Цими днями на території замку працюють атмосферні музичні кафе.
У Шамборі виставляють свої роботи сучасні французькі художники. З квітня по вересень тут можна побачити картини Джамеля Тата, який уже встиг здобути світову популярність.
На повне захоплення відвідувачів наводить лазерне шоу «Шамбор – мрія та вогні», що супроводжується аудіоефектами. Вистава на тему створення замку, що розігрується за допомогою прожекторів на його стінах, проводиться влітку і триває 50 хвилин. Квиток на цю виставу коштує 13 €. Є можливість придбати комбінований квиток (вхід у замок+шоу), за нього потрібно буде заплатити 18 €.
З травня до вересня на території стайні організуються кінні шоу у стилі лицарських турнірів. Їм передує вигул коней, розрахований на залучення якомога більшої кількості глядачів. Подання триває 45 хвилин. Окремий квиток на шоу коштує 12,5€; комбінований, що включає вхід у замок – 21 €.
У маєтку організовуються екскурсії територією парку. У подорож гості замку Шамбор вирушають верхи, пішки, велосипедами. За 20€ природні пам’ятки парку можна оглянути із позашляховика. Така екскурсія у супроводі гіда триває півтори години.
З вересня по жовтень у Шамборі пропонується спостерігати за любовними іграми благородних оленів. Потрапити на «Розпал гону» можна за 35€, спостереження триває 3 години.
Практична інформація
Замок Шамбор приймає відвідувачів цілий рік, його двері зачинено лише 1 січня, 30 листопада, 25 грудня. З 26.10 до 27.03 відвідування доступне з 09:00 до 17:00, з 28.03 до 25.10 замок відкритий до 18:00.
Вхідний квиток коштує 14,5€. Доступні аудіо- та відеогіди російською мовою відповідно за 5 і 6 €.
Залишити автомобіль на стоянці можна за 6€ на день.
У Шамборі на річці Коссон працює човнова станція. Щоб помилуватися видами замку з річки, потрібно буде заплатити від 12 до 30 € за годину, залежно від класу човна.
На території замку розташовані сувенірні магазини, де на згадку про Шамбор можна придбати шикарно ілюстровану літературу, диски у форматі DVD та CD. Крім того, тут пропонуються стилізовані предмети інтер’єру та сервірування, ювелірні вироби, текстиль, парфумерія, вироби зі шкіри, дерева, роги оленя та навіть значні бочки з французького дуба.
Найсмачніші сири та паштети, домашнє вино продаються на фермерському ринку, який працює поряд із замком. Щільно потрапезувати можна в ресторанах, піцеріях або млинців у місті Шамборі.
За 4 хвилини ходьби від замку розташований чотиризірковий готель Relais de Chambord з садом. Тут можна розміститися, заплативши від 144 євро на добу. Зупинитись пропонується і в котеджах, що належать самому замку.
Як дістатися
З Парижа до Шамбора зручно добиратися поїздом TGV, він доставить вас від платформи залізничного вокзалу Аустерліц до Блуа. Вартість квитка у вагоні першого класу – від 35€, другого – від 23€. Є ще один, не такий зручний і дорожчий варіант: на вокзалі Монпарнас купити квиток на потяг, що йде до станції Сан-П’єр-де-Кор (передмістя Тура), і пересісти там на місцеву електричку TER, що прямує до Блуа.
Від залізничної станції в Блуа до Шамбора ходять таксі. Поїздка коштуватиме 35 €. За 6 € до замку можна дістатися спеціальним автобусом, що курсує по коловому маршруту Блуа – Шамбор – Шаверні – Блуа (зворотний квиток не потрібен, водієві пред’являється вже придбаний). Цей транспорт доступний лише з квітня до початку вересня. Автобус ходить за розкладом, скоординованим з часом прибуття поїздів із Парижа. Наприклад, якщо поїзд прибуває о 08:59, то автобус вирушає в дорогу о 09:10. Поїздка до Шамбор займає близько 40 хвилин.
Цілий рік від залізничного вокзалу в Блуа до Шамборського замку можна дістатися рейсовим автобусом № 2. Квиток в один бік коштує 2,5 €.