Туреччина

Місто Мармаріс (Marmaris) — один із найкращих курортів Туреччини та визнаний центр вітрильного спорту Східного Середземномор’я; знаходиться на південному заході країни, в провінції Мугла, при злитті Егейського та Середземного морів. Місто затишно розташувалося в гірській долині на березі бухти, мальовничо обрамленої сосновими лісами і запашними олеандровими чагарниками, що каскадами спадають до морського узбережжя.

Від відкритого моря його гавань прикривають острів і півострів, перетворюючи узбережжя Мармаріса на ідеальне місце для катання на водних лижах та глісерах, занять вітрильним спортом та пляжного відпочинку, який вкрай рідко порушують штормові попередження.

Основні моменти

Незважаючи на своє ідилічне місце розташування, Мармаріс не той куточок, де можна віддатися спокійному, пустому відпочинку. Модний курорт ніколи не спить – тут завжди багатолюдно, галасливо та весело. Це місто молоді, дискотек, місце, де можна зав’язати нові цікаві знайомства та гарненько розважитися.

Наймальовничіша частина Мармариса – старе місто з вузькими середньовічними вуличками і маленькими будиночками, а найбільш жваве місце – набережна, що пронизує весь курорт, вузенькою змійкою кучерявою між пляжною лінією і готелями. По ній у пошуках розваг і пригод щодня снують тисячі туристів, і звідси на одній з безлічі білосніжних яхт, що пришвартовані біля причалів або стоять на рейді, можна вирушити в незабутню морську подорож.

Історія Мармаріса

У ХІ столітті до н. е. на місці, де розташований сучасний Мармаріс, стояло місто Фіскос, він входив до складу Карії – історичної області на південно-західному узбережжі Малої Азії. Через століття місто опинилося у сфері впливу володарів острова Родосу, а VI столітті до зв. е. тут встановилася влада Перського царства. 334 року до н. е. Олександр Македонський під час військового походу на Малу Азію вигнав персів із міста, і Фіскос повернувся до підпорядкування Родосу.

У першому столітті до зв. е. весь цей регіон став частиною Римської імперії, а через чотири століття опинився у її спадкоємиці – Візантії. У VII-VIII століттях, як і вся Мала Азія, місто зазнало арабської навали і знаходилося в запустінні доти, поки на цій території не утвердилися турки. В 1424 місто стало частиною великої Османської імперії.

У XVI столітті османи звели тут фортецю, яка мала служити їм опорною військовою базою для завоювання Родосу. Твердиня отримала ім’я Мармаріс. За однією з версій, ця назва в перекладі з давньогрецької мови означає «блискучий, сяючий». Друга теорія, цікавіша і драматичніша, пов’язує ім’я міста зі спотворенням звучання фрази «мімари ас», що в перекладі з турецької означає «повісити архітектора» – нібито такий вердикт прозвучав з вуст Сулеймана Чудового, побачивши укріплення фортеці, які він вважав ненадійними.

Фортеця Мармаріса, дійсно, не була особливо видатною твердинею в Середземноморському регіоні, але гавань міста мала стратегічне значення: наприклад, в 1798 знаменитий британський адмірал Гораціо Нельсон зміг вкрити в ній весь свій легендарний флот, перш ніж переміг наполеонівську морську армаду в історичному. Після зведення османської твердині навколо неї поступово облаштувалося місто, достаток якого ґрунтувався на комерції та рибному промислі. Протягом свого існування Мармарис двічі трясли потужні землетруси, останній з яких, що стався в 1957 році, зруйнував місто практично вщент.

У 80-х роках минулого століття в Туреччині почався туристичний бум, і на розташоване в одному з наймальовничіших куточків країни крихітне рибальське селище, що знаходиться на місці зруйнованого міста, звернули увагу боси великих туристичних компаній. Тут розпочалася будівельна лихоманка: прокладалися дороги, один за одним зводилися готелі, які у свою чергу оточували мережі ресторанів та кафе, невеликі магазинчики, а невдовзі – мережеві супермаркети.

Сьогодні практично все населення Мармарису так чи інакше зайняте у сфері туризму. У літній сезон Мармаріс гостинно приймає понад мільйон гостей, і це просто неймовірно, враховуючи те, що місцевих жителів тут лише близько 40 тисяч.

Земля біля моря в Туреччині, як, втім, у всіх куточках планети, була недешевою, а під час будівельного буму її вартість стрімко зростала. Навіть кам’яниста ділянка землі, придбана під зведення готелю з виходом до моря і власним пляжем коштувала нечуваних грошей, тому турецькі та зарубіжні бізнесмени забудовували узбережжя Мармаріса дуже щільно, але зі смаком. Типових проектів тут немає, кожен готель має свій оригінальний вигляд.

Коли в самому місті вільних ділянок під будівництво не залишилося, власники готельної індустрії звернули свої погляди на сусіднє тихе рибальське місто Ічмелер, розташоване в бухті, оточеній горами, схили яких вкривають соснові ліси, апельсинові та лимонні гаї. Він знаходиться в семи кілометрах від Мармариса і пов’язаний з ним адміністративно, але тут панує зовсім інша атмосфера: це досить тихе, затишне місце, де люблять зупинятися сімейні пари з дітьми і мандрівники, які віддають перевагу спокійному відпочинку.

Коли їхати до Мармарісу

Пляжний сезон у Мармарисі починається не раніше травня, тому що вода та повітря прогріваються тут досить повільно. Це обумовлено місцевим мікрокліматом, який, з одного боку, визначається місцем розташування міста в бухті, що закриває його від морської негоди, а з іншого боку, горами, що утримують на цій території прохолоду і насичують повітря свіжістю.

У травні вдень тут уже +26 °С, але вечорами ще прохолодно – близько +14 °С. Температура води становить 20 °С. У літні місяці та у вересні в Мармарисі спекотно та сухо. Денна температура перевищує +30 °С, а море прогрівається до +24…+26 °С.

Почніть знайомство з Мармарисом з прогулянки мальовничими вуличками Старого кварталу з унікальною архітектурою. Тісні тут маленькі будиночки є історичною цінністю і знаходяться під охороною держави. Деякі з них мають магазини, де представлені авторські роботи місцевих жителів, у тому числі оригінальні ювелірні вироби.

У центрі кварталу височить старовинна османська фортеця Мармара Калесі, перетворена сьогодні на музей. Спочатку на цьому місці стояли оборонні споруди іонійців, що оселилися тут у 3000 році. до зв. е. Згодом вони були зруйновані, але у IV столітті до зв. е. кріпаки були відновлені Олександром Македонським. У 1552 році за велінням султана Сулеймана Чудового тут була зведена нова фортеця, що мала для османів стратегічне значення.

Фортеця зовсім невелика, можна навіть сказати мініатюрна. Після нещодавньої реставрації вона нагадує голлівудську декорацію для якоїсь історичної епопеї. У музеї фортеці сім залів, в яких представлені артефакти, знайдені під час археологічних розкопок у межах Мармарису, а також у його околицях. Експозиція ілюструє елліністичний, римський та візантійський періоди історії міста. Відвідування музею обійдеться вам у 8 турецьких лір.

З фортечних стін відкривається чудовий краєвид на бухту Мармаріса, де розмістився буквально цілий флот білосніжних вітрильників. Звідси добре видно вузькі вулички старого міста і будиночки з різнокольоровими дахами, що скупчилися біля підніжжя фортеці. Майже на кожній покрівлі встановлені блакитні панелі сонячних батарей та водонагрівачів.

Спустившись до моря, ви опинитеся на набережній Мармариса, що потопає в квітах і зелені екзотичних рослин. Променад прикрашають скульптури. Тут і традиційний монумент батькові нації Мустафі Кемалю Ататюрку, і казкові русалки, і бронзовий астронавт, якого багато хто з туристів вважає водолазом. Особливий романтизм прогулянки надають пришвартовані біля набережної різноманітні морські судна: від мініатюрних моторних човнів до розкішних океанських яхт під прапорами далеких країн.

Щорічно влітку на набережній Мармаріса проходить фестиваль музики та естради. А на початку сезону муніципальні пожежники традиційно виходять на театралізовану демонстрацію, щоб застерегти туристів від необережного поводження з вогнем. Пожежі в місцевих гірських лісах відбуваються нерідко, і причиною лиха часто стає необачно кинутий недопалок сигарети або вугілля залишеного після пікніка багаття. Пожежних підтримують активісти турецької Партії зелених та прості громадяни Мармаріса, яким небайдужа екологічна ситуація на курорті.

Безпосередньо на набережній розташувався найвідоміший аквапарк Мармаріса “Атлантіс”. Він був спроектований американськими архітекторами і є складною багаторівневою системою, що включає різноманітні водні атракціони, басейни, пляжі і водні гірки. Серед найбільш популярних розваг – спуск на високій швидкості по «Дикій річці» на подвійному подуві, на змаганнях на дуже простих в управлінні моторних човнах. Тут є кілька басейнів, у тому числі один просто величезний, зі штучними хвилями.

У місцевих кафе та барах можна скуштувати страви середземноморської кухні, пограти в боулінг та гольф, а ввечері на власному пляжі аквапарку проводяться галасливі молодіжні вечірки. Вартість відвідування аквапарку “Атлантіс” – 10 $.

У самому центрі Мармаріса, на площі 19 травня (друга назва: площа Молоді) розташована чудова архітектурно-інженерна композиція – співаючі та танцюючі фонтани. Щовечора о 21:00 та о 22:30 тут починається світломузична вистава, що триває півгодини. Туристи та місцеві жителі із задоволенням проводять тут час, сидячи за столиками численних кафе, милуючись грою водних струменів, що танцюють під музику, що постійно змінюється: турецьку, японську, китайську, європейську, звучить також і класика.

На площі людно і вдень – поряд знаходиться Гранд-базар, магазини, ресторани, а за дві сотні метрів погойдуються на хвилях прогулянкові яхти.

У центрі Мармаріса розташована найпопулярніша серед любителів повеселитися колоритна вулиця – Bar Street Marmaris. Тіснячи один одного, тут розташувалися бари, салони тату, нічні клуби. Вхід сюди безкоштовний, але у самих закладах ціни «кусаються»: мінімальна вартість коктейлю – 10$. Випивати та танцювати можна до ранку. Варто відзначити, що ходити містом безпечно в будь-який час доби.

Бухта, в якій розташувався Мармаріс, досить простора, її довжина – близько 8 км, а ширина – понад 3 км, тому вибір місця для відпочинку біля моря туристи мають широкий. Майже всі готелі міста мають власні пляжі. Однак, якщо ви зупинилися в готелі або апартаментах, на території яких є тільки басейн, вирушайте на міський пляж, що належить муніципалітету. Місця тут вистачить усім, а платити треба лише за шезлонг та лежак. Хоча Туреччина – мусульманська країна, звичаї в Мармарисі досить вільні: жінки, що загоряють «топлес», ні в кого засудження не викликають.

Багато туристів вирушають позасмагати і поплавати до Ічмелера, пляжі якого вважаються найкращими в регіоні. Піщана коса Киз-Куму ділить бухту, в якій розташований Ічмелер, на дві частини, надаючи додаткової чарівності цьому куточку. Ці місця популярні серед дайверів: тут вони досліджують підводні печери та мають можливість розглянути уламки античних амфор, що лежать на морському дні.

Сама коса Киз-Куму також є досить привабливим містечком. У перекладі з турецької її назва означає «дівочий пісок».
Згідно з місцевою легендою, смуга суші, що йде в море, – це пісок, розсипаний принцесою, яка намагалася втекти від піратів, що її викрали. Набравши його на поділ, дівчина поступово прокладала собі піщану стежку. Але піщинок не вистачило, шлях обірвалася, і дівчину поглинула морська безодня.

Насправді, вузька піщана смужка – це результат роботи течії, що постійно приносить сюди пісок, у результаті утворюється мілину. Люди, що блукають по коліно у воді посеред моря – картина досить вражаюча. Вирішивши наслідувати їх приклад, загадайте бажання: кажуть, воно збудеться, якщо ви зробите шлях від початку коси до кінця і у зворотному напрямку.

Неподалік скелі Язіх, розташованої в акваторії затоки Мармаріса, знаходиться один із місцевих дайвінг-клубів. Глибина занурення біля скелі становить від 3 до 30 метрів. Досвідчені дайвери воліють занурюватися рано-вранці, коли сонячні промені добре освітлюють підводні скелі і стіну. Підводні течії бувають тут дуже рідко, тому місце вважається безпечним.

Відпочиваючи в Мармарисі, обов’язково відвідайте один з найвідоміших пляжів Туреччини – пляж Клеопатри. Він розташований на острівці Седір, і добиратися на нього доведеться морем. Найзручніше – орендувати човен у селі Чамли, який знаходиться за 15 км від курорту. Пляж Клеопатри заслужено називають унікальним. Пісок тут досконалої структури, і на сьогоднішній день не існує єдиної думки, як він тут з’явився.

Згідно з місцевим переказом, цей райський куточок суші посеред синього моря – щедрий подарунок Марка Антонія цариці Клеопатрі, яка зачарувала його, але пісок припав красуні не до вподоби. Щоб єгипетська цариця почувала себе як удома, Антоній наказав доставити на острів пісок з Африки: чи то з її північного узбережжя, чи то з берегів Ніла. Дослідження структури піску, проведене нещодавно, підтвердило, що піщинки, подібні до найдрібніших перлин, дійсно можуть мати північноафриканське походження.

Міністерство культури та туризму Туреччини належить до унікального піску належним чином, видавши розпорядження про суворі штрафи за порушення правил, які тут діють: на пляж категорично заборонено ступати взутим, пляжні рушники, куріння та пакети із закусками також під суворою забороною.

Відпочивати в Мармарисі і жодного разу не податися в морську подорож – нонсенс.

Біля причалів знаменитого середземноморського яхт-клубу та на рейді туристів чекають сотні вітрильників та катерів, готових будь-якої миті вирушити у морські дали.

Яхту або катер можна зафрахтувати на кілька годин або на цілий день і здійснити невелику морську прогулянку вздовж мальовничого узбережжя, а можна – на тиждень або два, вирушивши під вітрилами в морську подорож, під час якої у вас буде можливість відвідати острови, до берегів яких колись підходили кораблі Одіс.

Втім, оренда яхти коштує недешево. Стандартний фрахт двадцятиметрової моторної марини, розрахованої на 12 пасажирів і 5-6-годинні міні-круїзи, що обійдеться, обійдеться від 50 $ з персони. Команда яхти складається з трьох осіб – капітана, кухаря та офіціанта. У вартість входить обід (спагетті, риба, салат, фрукти), за напої потрібно буде заплатити або взяти їх з собою. На яхті є місце для прийняття сонячних ванн, риболовлі та обіду. Рибу, яку ви впіймаєте, якщо захочете порибалити, на обід вам приготує кухар. Прогулянки на катерах коштують приблизно вдвічі дешевше.

Екіпажі деяких яхт та катерів пропонують туристам акваланги. Перед цим вони обов’язково поцікавляться станом вашого здоров’я, і, якщо немає протипоказань, через десять хвилин після інструктажу, ви відкриєте для себе дива підводного світу. Багато туристів вперше занурюються з аквалангом у Мармарисі, і для них це справжня пригода, про яку вони ніколи не забудуть.

Нетривала, одноденна, морська подорож зазвичай включає відвідування довколишніх мальовничих островів і бухт з купанням в найбільш привабливих місцях. Судна відходять від набережної о 9 годині ранку в північно-східному напрямку вздовж узбережжя бухти, в якій розташований Мармаріс. Обійшовши острів Бедир, судно встає на якір у маленькій затишній бухточці, оточеній сосновим лісом і вдало названою Дженет (Рай). Дженет належить острову Німара – масиву суші, що виступає в морі, що прикриває собою широку затоку. Зупинка триває близько півгодини, що дозволить вам сплавати піщаний пляж на березі і повернутися назад.

Продовжуючи подорож, ви обігнете півострів і попрямуєте до Фосфоресцентного гроту, який іноді називають Піратською бухтою. Судно може лише частково проникнути у вузьку греблю в скелях, але й цього цілком достатньо, щоб побачити дно, що світиться. Пірніть у воду і викупайтеся.

Залишивши грот, судно бере курс спочатку на містечко Турунч-Бюкю, що лежить на березі прекрасної бухти, а потім до сусідньої бухти Кумлу-Бюкю. Далі ви пропливатимете деякий час уздовж скелястої берегової лінії, порівняно безлюдної, і, нарешті, зробите зупинку в Гербексі, чудовій бухточці з руїнами кількох візантійських церков.

Потім судно повертає і йде до Чифтліка – бухти, захищеної скелястим островом, на якому якийсь багатий стамбульський бізнесмен збудував свій власний замок. Вода біля двокілометрового пляжу Чифтли кристально чиста. Тут ви зможете провести пару годин, викупатися, позасмагати та посидіти в одному з місцевих ресторанів, де вас пригостять смачними шиш-кебабами (шашликами), свіжими салатами та солодкими динями. Після цього тим же маршрутом судно повертається до Мармаріс.

Ще одна популярна морська екскурсія з Мармаріса – прогулянка на катері Каунос і Дальян. Якщо ви відправник у подорож у складі екскурсійної групи, це обійдеться вам у 15$. Вийшовши з бухти Мармариса, судно огинає півострів Німара і йде на схід повз скелястий берег. На борту катера вам запропонують пиво, легкі напої, креветки, але за це потрібно буде сплатити додатково.

Приблизно за дві години плавання від Мармариса ліворуч по борту ви пройдете широку затоку Аксаз, яка є військовою зоною. Зупинятись у гирлі затоки, входити до неї та фотографуватися категорично забороняється.

За годину ви досягнете чарівної бухти Екінджик та острова Делікада. Острів лежить у гирлі вузької, звивистої річки Дальян, неподалік пляжу Ізтузу, широко відомого як Черепаший. Цей пляж довжиною 5 км, що нагадує велику наносну піщану мілину, – одне з небагатьох місць розмноження морської черепахи помилкової карети, що збереглися в Середземномор’ї, або логерхед.

У бухті Екінджик пасажири пересідають на маломірні суденці, які піднімаються мілководною річкою Дальян до Кауноса. Човновий похід займає близько години і пролягає по болотах і дельті річки, що поросла високою очеретом. По дорозі в Каунос ви помітите безліч рибальських тонів, в яких ловлять кефаль та морського окуня. Назва містечка Дальян, розташоване на іншому березі річки, прямо навпроти Кауноса, буквально означає «садок для риби».

Зійдіть на невеликому човновому причалі і підніміться на пагорб до стародавнього карійського міста Кауноса, руїни якого розкидані на двох рівнях. Коунос колись був благодійним портом, а тепер уже давно лежить у руїнах. Занепадавши, він прийшов через замулювання гавані наносами річки Дальян і спалахом епідемії малярії. Серед руїн можна побачити амфітеатр, пагорб акрополя та ряди лікійських гробниць, вирубаних у прямовисній скелі, зверненій до річки Дальян.

У межах Мармарису знаходиться безліч трьох- і чотиризіркових готелів. Готелі 5* і комплекси бунгало розташовані переважно в околицях, безпосередньо на узбережжі моря і заток, на території, що потопає в зелені кипарисових і лаврових дерев, сосен, диких олив, пишних квітучих чагарників.

Серед найбільш популярних готелів Мармарису, розташованих на першій береговій лінії, за 3-5 кілометрів від центру міста: п’ятизірковий D-Resort Grand Azur (велика красива територія, невеликі, але вишукано оформлені номери, відмінна кухня), вартість проживання – від 262 $/доба за двомісний номер (від 142 $/доба за двомісний номер) – один із найкращих за співвідношенням ціна/якість: критий та відкриті басейни, спа-центр з турецькою лазнею, сауною та масажним кабінетом, у головному ресторані всі страви подають за системою «шведський стіл».

Характерна риса міських готелів – розділова смуга між готельною територією та пляжем. Вартість проживання тут нижча, ніж у великих готельних комплексах. Тут люблять зупинятися молоді люди, які приїжджають у Мармаріс розважитись і добре повеселитися на нічних дискотеках. Серед найпопулярніших молодіжних готелів – тризірковий Aegean Park Hotel. Він розташований за 300 м від центру Мармаріса і 50 м від пляжу. Вартість проживання – від 40 $/доба за двомісний номер (сніданок включений).

Уздовж приморської набережної, де до пізньої ночі ходять мармарисові гості, тіснять один одного кафе і ресторани. Здебільшого тут подають рибні страви. Родзинка цих закладів – страви з морепродуктів, але асортимент, звісно, не обмежений.

Туристи дуже добре відгукуються про ресторан Gusta Bar&Grill. Сюди приємно прийти на заході сонця і помилуватися сонцем, що заходить на тлі пришвартованих вітрильників. Тут готують найкращі у Мармарисі креветки та мідії у вершковому соусі. Популярна страва – смажене курча, яке також подають під вершковим соусом. На десерт вам запропонують оригінальне та дуже смачне частування – смажене морозиво. Вечеря у супроводі місцевого вина обійдеться від 40$ з особи.

Тим, хто любить тишу, краще посидіти в одному із закладів, які розташовані в провулках, що примикають до набережної Мармаріса, до того ж ціни там будуть нижчими. Гідний бюджетний заклад – кафе-бар “Fruit Burst Smoothie”. Тут можна замовити перші та другі страви, гарячі бутерброди та гамбургери, салати, чудові десерти. Вартість повноцінного обіду не перевищить 10$.

У «Кервансараї», що є симбіозом ресторану і дансингу, потрібно побувати хоча б один раз. Щовечора в його залі, що віддалено нагадує античний амфітеатр, проходить фольклорне шоу «Турецька ніч». Велику круглу сцену оточує кілька ярусів, що знаходяться на височині, де розташовані столики для гостей. Під ритмічну музику відвідувачі пригощаються стравами національної кухні, одночасно спостерігаючи за граціозними рухами турецьких танцівниць у напівпрозорих вбраннях та темпераментним чоловічим виконанням національних танців. Вхідний квиток коштує 30 доларів. Це забезпечить кілька змін страв, однією з яких обов’язково стане фірмовий кебаб. Що стосується напоїв, то офіціанти, які перебувають у вічному русі, моментально і абсолютно безкоштовно замінять спорожнілу пляшечку місцевого вина, пива або анісової горілки на повну. А ось за імпортну випивку доведеться платити додатково.

До Мармаріса можна дістатися зі Стамбула, Анталії та Даламана.

З автовокзалу Стамбула щодня Мармарис відправляються комфортабельні автобуси з усіма зручностями. Час у дорозі – від 12 годин, ціна – від 30 до 50 $.

Вартість проїзду автобусом з автовокзалу Анталії – від 25 $, час у дорозі – близько 6 годин. Розклад рейсів змінюється в залежності від сезону. Поїздка з аеропорту Анталії в Мармаріс на таксі обійдеться вам мінімум у 220$. На автовокзалі, якщо пощастить, можна домовитися з таксистом про ціну 150$.

Найзручніше добиратися до курорту з аеропорту Даламана, куди багатьма турфірмами давно прокладено прямі чартерні авіарейси. З міжнародного аеропорту Даламана до Мармаріса можна дістатися автобусом приблизно за 10 $, але є більш економний варіант – ви можете вийти з будівлі аеропорту і пройти близько 300 м у бік терміналу, що приймає внутрішні рейси. Звідси часто вирушають місцеві автобуси, які називаються хаваш. Заплативши близько 5$, через півтори години ви опинитеся на автостоянці Мармариса, звідки постійно відходять всюдисущі маршрутки – долмуші. За 3 турецькі ліри (трохи менше 1$) вони доставлять вас за потрібною адресою. Якщо вирішите добиратися з аеропорту на таксі, готуйтеся заплатити близько 100$.