Найвищий притулок Європи: як дістатися до готелю на висоті 4554 метри

Тут можна переночувати в досить спартанських умовах і помилуватися захопливими панорамами.

В історичному гірському притулку Маргарити, що на кордоні Італії та Швейцарії, можна переночувати, але для цього доведеться здійснити багатоденний високогірний похід серед льоду та снігу. Про свою подорож розповів автор ВВС Стюарт Батлер.

«Я зв’язаний мотузкою з чотирма незнайомцями й зосереджено стежу за світлом, яке кидає мій налобний ліхтар. Ми пробираємося крізь крижаний лабіринт тріщин, що перетинають альпійський льодовик Лис. Ми вийшли ще о 05:00 і тепер поступово підіймаємося все вище масивом Монте-Роза – до найвищої будівлі Європи», – описує він свій похід.

Йдеться про притулок Маргарити, що розташований на висоті 4554 м над рівнем моря. Звідти відкривається вкрите крижаною памороззю царство піка Пунта-Ньіфетті, зазначає Батлер та додає, що буквально завмер від подиву, коли побачив притулок.

За його словами, триповерхова вузька металева споруда нагадує величезну бляшанку. Вона не стільки побудована на горі, скільки балансує на краю прірви. З одного боку – крутий засніжений схил, а з іншого – цілий вертикальний кілометр порожнечі.

«Це Rifugio Capanna Regina Margherita – притулок Капанна Реджина Маргарита, найвища будівля Європи», – каже автор.

Притулок, гідний королеви

Масив Монте-Роза, що лежить на кордоні Італії та Швейцарії, охоплює одні з найвищих вершин Альп. Сама Монте-Роза заввишки 4634 м поступається за висотою в Альпах лише Монблану.

Пунта-Ньіфетті, яку також називають Зігналькуппе, посідає шосте місце серед найвищих вершин Альп. Саме тут свого часу збудували італійську науково-дослідну станцію та гірський притулок, названий на честь тодішньої королеви Італії Маргарити Савойської.

Королева, відома своєю любов’ю до пригод і спортивним характером, наполягла на тому, щоб особисто піднятися до притулку на його урочисте відкриття у 1893 році та провести там ніч.

Понад століття потому притулок і далі використовується для наукових досліджень, а також працює як гірський будинок – rifugio, де можна переночувати в досить спартанських умовах і помилуватися захопливими панорамами.

Похід крізь вічно зимові ландшафти масиву Монте-Роза сам по собі став популярним маршрутом. Щороку приблизно 30 тисяч туристів підіймаються на вершину, а близько 4 тисяч залишаються на ніч, щоб, як і я та колись королева Маргарита, сказати, що спали на найвищих ліжках континенту.

За словами Батлера, він обрав триденний похід із гідом, для якого необхідні кішки та мотузки. Він має досвід походів у гори й тому не надто переймався цими труднощами. Якщо щось і викликало занепокоєння, то висота.

Під час підйому до притулку висота стрімко збільшується – з 1200 до 4554 м лише за два дні. Тому поступова акліматизація має критично важливе значення.

Понад 4000 метрів над землею

Подорож почалася напередодні в італійському гірському селищі Аланья-Вальсезія, біля підніжжя масиву Монте-Роза. Це фактично кінець асфальтованої дороги перед початком гірського підйому.

Звідси серія поїздок канатною дорогою швидко підняла мене до Пунта-Індрен – на висоту 3275 м, де Батлер й зустрівся з гідом. Перший день передбачав трохи більше години переходу по камінню та льоду до місця першої ночівлі – притулку Rifugio Città di Mantova на висоті 3498 м. Це великий дерев’яний гірський будинок, розташований трохи нижче початку льодовика Лис.

Порівняно з Аланья-Вальсезією температура тут відчутно відрізнялася. Але якщо добре закутатися від пронизливого вітру, можна було насолоджуватися панорамною терасою з видом на зелену долину далеко внизу, розповідає Батлер.

Попри неймовірні краєвиди, він спав уривчасто, можливо, через хвилювання перед наступним днем, коли мандрівників чекало підняття ще на 1000 м.

Інші новини туризму

Нагадаємо, раніше було названо 10 найзручніших міст світу. Зокрема експерти платформи бронювання авіаквитків проаналізували дані про перельоти до напрямків за межами США, які зручно досліджувати пішки та де легко орієнтуватися. Для кожного міста оцінили 14 показників – відстань між основними пам’ятками, кількість пішохідних маршрутів, середня висота над рівнем моря, якість повітря та безпека тощо. До першої десятки увійшли Хіросіма та Нагасакі в Японії, а також Вікторія в Канаді.