Букінгемський палац

Зазвичай над Букінгемським палацом красується прапор – це означає, що королева знаходиться у будівлі. Але наприкінці літа Єлизавета II залишає свій будинок, і Букінгемський палац відчиняє двері туристам. На власні очі вони можуть поглянути на розкіш королівського двору. Позолочені стелі та покриті шовком стіни, вишукані меблі, старовинні вази та елегантні канделябри – такою пишністю відрізняються зали.

Формально Букінгемський палац – власність королівської сім’ї. Але водночас він вважається туристичною пам’яткою та виконує роль художньої галереї. Це візитна картка Великої Британії.

Букінгемський палац розташований у Вестмінстері, біля вулиці Пелл-Мелл (Pall Mall). На великій площі поруч пам’ятник королеві Вікторії, створений з білого мармуру та позолоти. Сама резиденція виявилася «затиснуто» між багатоповерхівками та будинками у стилі модерн. Це справжнісіньке містечко, адже за воротами є басейн, пошта, відділ поліції, госпіталь та власний кінотеатр. Разом із садом площа комплексу сягає 20 га. Відвідувачів суворо поділяють на дві категорії: частина потрапляє через основний вхід, інші – через бічний службовий. Право проходити через парадні двері є у королівського сімейства, їх почети, придворних та фрейлін, представників уряду та високопоставлених осіб.

Букінгемський палац величезний, як і належить – всередині близько 700 кімнат. Переважаючі кольори – червоний та золотий. Серед них – півсотні королівських спалень, приблизно 200 приміщень для гостей та обслуговуючого персоналу, близько сотні офісів та робочий кабінет королеви. У будівлі працює також принц Філіп, герцог Йоркський, граф і графиня Уессекські.

Історія палацу розпочалася у XVIII столітті. Звели архітектурний шедевр Бакінгем-хаус за наказом герцога Букінгемського. Новим будинком власник залишився незадоволений – йому всюди вдавався запах цвілі, хоча решта цього не помічали. Невдовзі герцог помер, а овдовіла дружина не змогла жити у стінах будівлі – кожен предмет нагадував про чоловіка. Вона поїхала, а невдовзі померла від горя. Спадкоємець герцога виставив Букінгемський палац на продаж.

Симпатичною будовою зацікавився Георг III. Він наглядав собі нову приватну резиденцію – колишня не влаштовувала розмірами та оздобленням. У 1762 році Бакінгем-хаус перейшов до рук монарха, який розпочав масштабну реставрацію. У той же час було збудовано велику бібліотеку, а кімнати прикрасили картинами італійських художників.

Резиденція змінила назву – тепер її почали величати «Будинком королеви». Більшість часу господинею тут була дружина монарха Шарлотта Мекленбург-Стрелицкая, а Георг III навідувався рідко. Найчастішими гостями Букінгемського палацу були художники, які написали портрети всіх королівських осіб Англії. Надалі над комплексом «зачарували» відомі архітектори, які створили три схожі будівлі та об’єднали їх у загальний ансамбль. У центрі – просторий внутрішній двір.

На початку ХІХ століття Букінгемський палац офіційно оголосили резиденцією британських монархів. Правити почала королева Вікторія, яка приділила багато уваги шедевру. Реконструкція торкнулася внутрішніх будинків, також був створений додатковий флігель, змінилося розташування головного входу. Облаштували сади, водоспади та озера.

Народу така зміна не сподобалася. Реставрація коштувала 700 тисяч фунтів стерлінгів – велику суму за мірками ХІХ століття. У складні для країни часи це зовсім здавалося недозволеною розкішшю. Але зміни продовжувалися. У 60-х завершили створення бального залу та вперше використали його для прийому на честь закінчення Кримської війни.

Спочатку обстановку будинку створювали у георгіанському стилі. За часів правління Едуарда VII оздоблення змінили на французький модерн, а частину приміщень оформили у китайській тематиці. Сьогодні Букінгемський палац продовжує служити королівській родині – у ньому проводять урочисті заходи та прийоми державного значення.

Сьогодні королівську резиденцію відвідує безліч туристів – близько 30 тисяч за літні місяці. У поле зору гостей одразу ж потрапляють потужні вхідні ворота та спокійний вигляд будівлі із сірої цегли.

Початковий вид конструкції зберігся лише із західної сторони, зверненої до саду. Але найбільше відомий східний фасад Букінгемського палацу. Нижній поверх оформлений барельєфами доричного ордену, а верхній коринфського. Передню сторону будівлі доповнюють алегоричні постаті. Трикутна частина фасаду палацу виглядає витончено завдяки гербу. Над ним – скульптури Нептуна, Мореплавання та Торгівлі. Північну частину будівлі займають особисті покої. В основному корпусі, зверненому зовнішньою стороною до Сент-Джеймського палацу, розташовуються Парадні зали.

Ще не заходячи до Букінгемського палацу, можна отримати яскраві враження – подивитися на зміну варти. Урочиста церемонія проводиться щодня з квітня до кінця літа, а в решту – через день. Видовище збирає юрбу туристів. Сцена – площа перед балконом.

На великій таблиці біля палацу знаходиться розклад зміни варти. Якщо хочеться сфотографувати видовище без завад, потрібно попередньо подбати про місце біля огорожі Букінгемського палацу. Об 11:30 починається «вистава» – гвардійці з Придворного дивізіону показують незворушність і бездоганний вишкіл.

До 1993 року потрапити в середину будівлі простому туристові було неможливо. Тепер під час від’їзду королеви (у серпні та вересні) Букінгемський палац доступний для відвідування. Починається резиденція з вестибюлю, оздобленого колонами з мармуру. Біля входу розташовується скульптурна галерея, що поєднує бюсти та статуї представників династії монархів та держдіячів. Обстановка всередині нагадує музей. Кімнати обставлені старовинними меблями, які пережили не одне покоління. Серед предметів є порцеляна, що належала Наполеону.

Гордість Букінгемського палацу – Парадні зали, Королівська галерея та стайні. Елегантність кімнат залишилася майже незмінною ще з часів королеви Вікторії. «Серце» палацу – це парадні зали. Вишукані меблі, унікальні вироби із севрської порцеляни, витончені скульптури – ось що можна там побачити. Приміщення оздоблюють шедеври Рубенса, Рембрандта, Каналетто. Парадні зали доступні відвідувачам лише два місяці на рік – у серпні та вересні. В решту часу Єлизавета II та представники королівської сім’ї проводять тут офіційні заходи та прийоми.

Загалом у Букінгемському палаці налічується 19 Парадних залів: біла та зелена вітальня, кімната варти, Тронний зал, Парадна їдальня та ще кілька кімнат. Вони розташовуються послідовно в одному ряду, анфіладами – відчуття, наче кімнати нанизані на нитку. Серед них центральною вважається Зелена вітальня. Важливо виглядає комод, створений з чорного дерева і прикрашений коштовним камінням. Приміщенню додають солідності старовинні вази, виготовлені руками знаменитих майстрів. Стіни Зеленої вітальні обшиті шовком, а стеля оброблена позолотою. Колись Зелена вітальня служила салоном королеви Шарлотти. Сьогодні тут чекають на прийом запрошені гості.

Бажаєте подивитись на кімнату, де в Букінгемському палаці влаштовують формальні фотосесії? Загляньте в тронний зал. Колись це приміщення використовували для балів із королівською участю. У тронному залі знаходяться величні крісла з ініціалами королівської родини. Звідси можна потрапити до картинної галереї.

З Парадної тронної зали гості прямують до Картинної галереї. Ця частина палацу з’явилася у 70-х роках з ініціативи герцога Единбурзького. Раніше тут були руїни приватної каплиці, зруйновані під час Другої світової війни. Галерея – головний додаток до Букінгемського палацу за останні 150 років.

Картинна галерея – найбільше приміщення палацу: довжина – 50 м, ширина – 8 м. Її розмір можна порівняти з двома тенісними кортами. Повільно прогулюючись по приміщенню, можна розглянути полотна Рубенса, Рембрандта, Ван Дейка.

Королівська галерея зберігає велику колекцію малюнків Леонардо да Вінчі та яйця Фаберже. Експозиція регулярно оновлюється – по черзі відвідувачам презентують виставки, сформовані на основі колекції британських монархів. На камінах, зроблених з мармуру, розставлені барельєфи. У статуях можна дізнатися про риси знаменитих художників.

Вражаюче виглядає парадна їдальня Букінгемського палацу: екстравагантний червоний колір, величезний стіл із червоного дерева, зображення Георга IV над каміном. Стіни прикрашають портрети монархів. Стіл настільки довгий, що за ним можуть поміститися 600 людей.

Біла вітальня оформлена у ніжних золотих тонах. Шикарна біла люстра, багата ліпнина, елегантні дивани та крісла – такою вона постає перед відвідувачами. Біло-золотисте тло всюди – в архітектурних деталях та меблів. Велика колекція античних предметів – не єдина перевага вітальні. Є в ній ще й потаємні двері, що ведуть до Тронної зали.

Відкритий для відвідування та Каретний двір. Усередині «живуть» автомобілі та карети, які використовують для урочистих та щоденних виїздів. У окремому залі – величезна Золота карета. Вона задіяна в коронаціях та особливих випадках. Погляд приваблює прозора карета для королівських наречених.

У стійлах – породисті коні. На стіні біля кожної є напис з ім’ям, яке вигадала сама королева. У стайні містять лише коней для екіпажів. Для гостей стайні доступні з 10 ранку до 4 вечора (пускають до 15:15). З 2011 року відвідувати Каретний двір можна цілий рік. При цьому він залишається чинним. Конюшні можна оглянути самостійно або приєднатися до групи – екскурсія проходить англійською мовою. При першому відвідуванні квиток варто проштампувати – дійсний протягом року для повторних екскурсій. Якщо огляд заплановано на п’ятницю, то час роботи музею бажано уточнити. Він може не працювати у зв’язку з офіційними заходами.

Прогулянка залами Букінгемського палацу вимагає набагато більше часу через площу. Туристам радять спочатку ознайомитися з Королівською галереєю та Каретним двором, а потім уже вирушити на екскурсію Державними покоями.

Плавно та несподівано з просторої кімнати зі скляними дверима від підлоги до стелі відвідувачі потрапляють до розкішного саду. Він нагадує Едем: озеро з острівцями, водоспади, квітучі дерева, чудові газони та клумби, рожеві фламінго. Територія велика – 17 гектарів. Це найбільші приватні сади Лондона. Самота порушує лише гомін вертольотів, які постійно облітають резиденцію.

Тричі на рік у саду проводять урочисте чаювання з королевою. Захід відвідує приблизно 10 тисяч гостей. На неформальній зустрічі немає випадкових відвідувачів – кожен заслужив бути присутнім на благородному прийомі. Прості люди почуваються вільно – заради них Єлизавета ІІ скасувала дрес-код. Під заборону потрапив лише чорний колір та відкриті плечі. Пригощають гостей чаєм, мініатюрними бутербродами з червоною ікрою, тістечками з шоколадом та бісквітами.

Туристи можуть відпочити у літньому кафе, яке розкинулося прямо біля Букінгемського палацу. Розташувавшись за столиком, можна випити чашку чаю або з’їсти морозиво. Гостям дозволено прогулятися Південною частиною саду, звідки відкривається краєвид на західну частину будівлі та озеро.

Екскурсії не обходяться без сувенірів – їх пропонує місцевий магазин. Серед асортименту – речі із «королівської колекції».
Вони такі ж, як предмети звичного побуту Букінгемського палацу: рушники, кухонне начиння, різні дрібниці. Можна придбати цукерки, печиво, ювелірні вироби, ручки та брелоки, серветку з вензелем королеви.