Цвинтар Пер-Лашез

Історія міського цвинтаря Пер-Лашез розпочалася на початку XIX століття. Упродовж двохсот років тут хоронили видатних політиків, письменників, поетів, військових діячів, художників та акторів, які залишили значний слід у французькій історії та культурі. Сьогодні на цвинтарі спочиває понад 1 млн осіб, і це без урахування тих, чий порох спочиває в місцевому колумбарії.

Вже давно Пер-Лашез не сприймається як просте місце поховання. Цвинтар став парком, в якому люблять проводити час і туристи, і парижани. Серед розлогих дерев та гарних пам’яток прийнято гуляти на самоті та в компанії друзів. Сюди приходять, щоб організувати пікніки та взяти участь у благодійних акціях.

Для мандрівників, які приїхали до столиці Франції, цвинтар Пер-Лашез – одна з культових туристичних пам’яток. У квіткових кіосках при вході можна купити карту, на якій позначені відомі могили та нанесені маршрути до них. Слід пам’ятати, що цвинтар сплановано досить хаотично, і знайти потрібні поховання буває непросто.

Увійти на територію можна вільно. Цвинтар Пер-Лашез доступний для відвідувачів без вихідних: з 6 листопада по 16 березня з 8.00 до 17.30, решта пори року – з 8.00 до 18.00. По суботах цвинтар відкривають о 8.30, а по неділях – о 9.00.

У Середні віки зі сходу від столиці Франції, на пагорбі Champ l’Evêque розташовувався бідняцький район, в якому мешкало багато злочинців. В 1430 багатий торговець збудував тут особняк, який пізніше став власністю монастиря єзуїтів. Потім місцевість на пагорбі почали називати на ім’я священика-єзуїта Франсуа д’Екс де Лашеза – духовного наставника французького монарха Людовіка XIV.

Коли король помер, єзуїтський монастир збанкрутував. Землі ордену продали на аукціоні та розбили на них сад у англійському стилі. У 1804 році ділянка поруч із кварталом Бельвіль придбала владу Парижа і створили на ньому міський цвинтар. Але оскільки воно було досить далеко від міської забудови, жителі Парижа спочатку не хотіли ховати тут своїх друзів і родичів.

Проектувальник цвинтаря Пер-Лашез та один із його інвесторів Ніколя Фрешот знайшов спосіб виправити ситуацію. На цвинтарний пагорб перенесли останки відомих літераторів Мольєра та Жана де Лафонтена. Потім на новому цвинтарі поховали порох середньовічного поета П’єра Абеляра та його коханої Елоїзи. Після цього популярність Східного цвинтаря різко зросла, і в 1824 на ньому зробили вже більше 30 тисяч поховань.

Могила, де спочиває співак, композитор та лідер гурту «Doors» Джим Моррісон (1943-1971) – найзнаменитіше поховання на цвинтарі Пер-Лашез. Щоб побачити надгробок рок-зірки, до нього приходять тисячі шанувальників. На пам’ятнику по-грецьки зроблено епітафію: «Переможи демона всередині себе». Біля могили кумира майже завжди галасливо та багатолюдно. Тут співають музичні композиції Doors і залишають безліч записок.

Величезна кількість туристів приходить до могили англійського письменника та філософа Оскара Уайльда. Його надгробок у вигляді великого крилатого сфінксу часто називають «зацілованим пам’ятником». У представниць прекрасної статі увійшло традицію цілувати надгробний камінь і залишати на ньому відбитки губної помади. Щоб зберегти пам’ятник, його обнесли скляною огорожею, і тепер велелюбні шанувальниці творчості Уайльда пишуть освідчення в коханні та залишають сліди від помади на склі.

Чимало шанувальників відвідує могили акторів Сари Бернар, Анні Жірардо та Марселя Марсо, співаків Іва Монтана, Марії Каллас та Едіт Піаф, а також італійського винахідника Етторе Бугатті. Популярні поховання художників Ежена Делакруа, Гюстава Доре, Каміля Коро, Амедео Модільяні, Каміля Пісарро та Домініка Енгра. Багато туристів приходить на могилу відомого композитора Фредеріка Шопена, під «Похоронний марш» якого відбуваються поховання по всьому світу.

Частину стіни на північному сході цвинтаря Пер-Лашез називають «Стіною комунарів». Для французів вона символізує мужність, волю та відданість своїм ідеалам. Наприкінці травня 1871 року у цій частині цвинтаря проходили заключні битви між захисниками Паризької комуни та версальськими військами. Останні 147 комунарів було вбито прямо біля цвинтарної стіни.

Щоб французи пам’ятали про цю трагедію, тут встановили барельєф Пам’ятник померлим, який створив французький скульптор Альберт Бартоломе. Неподалік знаходяться могили видатних діячів Паризької комуни. За іронією долі на цій же ділянці цвинтаря Пер-Лашез лежить Адольф Тьєр – людина, яка віддала наказ про розстріл останніх комунарів.

З 1880 року біля монумента комунарів відбуваються марші та маніфестації робітничих партій. У наші дні такі мітинги організують останньої неділі травня. Цікаво, що у французькій пресі словосполучення «Стіна комунарів» використовується як синонім боротьби за демократію.

2005 року на цвинтарі Пер-Лашез з’явився монумент, присвячений російським учасникам руху Опору. Бронзову фігуру виготовили Володимир Суровцев та Віктор Панасенко.