Українка розповіла про реалії життя у Франції, яким можна позаздрити

Реалії Франції значно відрізняються від поширених уявлень про цю країну.

Громадянка України, яка у 2022 році переселилася до регіону Окситанія разом із чоловіком та п’ятьма дітьми, у нещодавньому відео на власному YouTube-каналі представила свої відкриття щодо повсякденного укладу та звичаїв мешканців Франції.

Вітання з незнайомцями

Звичай вітатися з незнайомими людьми, який в Україні здебільшого зберігся лише в сільській місцевості, у французькій провінції є широко поширеним. Французи демонструють надзвичайну ввічливість у щоденних контактах.

“Французи часто використовують вітання «bonjour». Вони обмінюються привітаннями повсюдно: у громадському транспорті, торгових закладах, а також з перехожими на вулиці. Навіть під час звичайної прогулянки вулицею, коли люди просто зустрічаються, мешканці Франції зазвичай вітаються між собою,” – зазначила авторка блогу.

Після початкового вітання французи нерідко цікавляться: “Ça va?” (“Як справи?”), що слугує для підтримання легкої бесіди. Подібні діалоги дозволяють зрозуміти загальний настрій співрозмовника.

Повільний темп життя та довгі обіди

Блогерка зауважила, що у невеликих містах Франції жителі неквапливіші та приділяють більше часу відпочинку й отриманню задоволення від життя. Ця особливість особливо виражена під час обідніх перерв, тривалість яких може сягати двох годин. У цей період французи відвідують ресторани, повертаються додому або ж спокійно обідають у міських парках.

“Ми спостерігали, що люди дійсно здатні уповільнити темп, щоб, на мою думку, по-справжньому відчути повноту життя, і їм краще вдається жити сьогоденням,” – ділиться своїми враженнями жінка.

Гарантований відпочинок

Як зазначає авторка, субота та неділя у Франції вважаються чітко визначеними вихідними днями, причому більшість закладів у неділю не працюють. Крім того, французи мають досить тривалу, порівняно із західними нормами, щорічну відпустку – п’ять тижнів – яку вони завчасно й ретельно планують.

Окрім того, мешканці Франції охоче створюють різноманітні об’єднання за інтересами для спільного проведення вільного часу – починаючи від занять рукоділлям і завершуючи гірськими походами. Функціонування цих спільнот забезпечується за рахунок членських внесків учасників.

“Французи цінують якісний відпочинок. Вони часто відправляються у піші походи та активно об’єднуються в різноманітні спільноти за інтересами… Будь-яке ваше захоплення знайде своє місце,” – з ентузіазмом ділиться спостереженнями блогерка.

Мало людей на вулицях

У той час як в Україні навіть у компактних містах на вулицях зазвичай багатолюдно, у Франції невеликі населені пункти в денний час нерідко виглядають спорожнілими. Сама авторка пояснює цю особливість тим, що переважна більшість французів надає перевагу користуванню автомобілями, навіть для подолання незначних відстаней. У провінційних містечках мережа громадського транспорту менш розвинена, що призводить до рідших піших переміщень.

“Більшість населення пересувається на особистих автомобілях. Навіть якщо відстань невелика, близько 500 метрів, вони оберуть поїздку на машині. Через це на вулицях здається, що людей небагато,” – зауважує блогерка.

Чіткий розклад харчування

До ще однієї відмінності французького способу життя українка віднесла неухильне дотримання графіка прийомів їжі. При цьому трапези, такі як обіди та вечері, можуть тривати понад годину, перетворюючись на своєрідний ритуал.

“Об 12:00 завжди настає час обіду. Мені дуже імпонує, що з раннього віку діти засвоюють цей розклад. Також приємно відзначити відсутність культури частих перекусів,” – ділиться враженнями жінка.

Виховання дітей

Блогерка також виділила особливості підходу до виховання дітей у Франції. На її погляд, французькі батьки рідше вдаються до публічних доган і надають дітям більше свободи у виявленні емоцій та розвитку індивідуальності. Проте, норми поведінки при цьому все одно зберігають свою значущість.

“Діти мають простір для самовираження, можливість проявляти свою особистість та обирати бажаний вигляд. Відсутня та скутість у вихованні, що обмежує дитину жорсткими рамками,” – поділилася українка.

Інші розповіді українців про життя за кордоном

За повідомленням GT, громадянка України, яка навчається в Данії та виховує сина, зазначила, що соціальна система цієї країни виявилася менш “людяною”, ніж її очікування після переїзду. Вона стверджує, що в освітніх установах суворо контролюються пропуски занять, а роботодавці, як правило, дозволяють перебувати вдома з хворою дитиною лише протягом одного-двох днів. Як наслідок, батьки змушені відправляти дітей до дошкільних закладів навіть за наявності симптомів захворювання, щоб уникнути втрати роботи або негативного впливу на репутацію.

Ми також публікували історію українки, яка здійснила переїзд з Польщі до Португалії та залишилася задоволеною своїм вибором. За її словами, польське суспільство виявило надмірну зосередженість на українцях, що викликало певний дискомфорт.