Країна, де майже не бувають туристи, здивувала небаченою екзотикою

На відміну від багатьох інших держав з пустельними ландшафтами, Мавританія залишається маловідомою серед мандрівників, що є прикрою несправедливістю.

Мавританія, країна, де приблизно 90% суходолу охоплює пустеля Сахара, перебуває серед найменш популярних туристичних напрямків на планеті. За інформацією BBC, щорічно її відвідує менше 10 тисяч закордонних гостей, однак цей регіон заслуговує на значно більшу зацікавленість.

Автор статті зазначає, що Мавританія вирізняється вкрай обмеженим розвитком туристичної інфраструктури, а також стикається з поширеними уявленнями про небезпеку. Водночас, рівень ризику в цій країні виявляється нижчим, ніж у деяких європейських державах.

У публікації йдеться про тритижневий самостійний вояж Мавританією, здійснений за допомогою громадського транспорту та автомобілів підвищеної прохідності. Згідно з розповіддю мандрівника, подорож стартувала в портовому місті Нуадібу, яке є основним рибальським осередком країни. Завдяки впливу холодної Канарської течії, прибережні води тут рясніють рибою та восьминогами, а в місцевій гавані одночасно збираються тисячі традиційних човнів-пірог. За інформацією видання, їхня кількість настільки значна, що це скупчення помітне навіть із космічної орбіти.

Наступним пунктом призначення була столиця Нуакшот, де мешкає близько третини п’ятимільйонного населення держави. Після семигодинної подорожі автобусом, мандрівника безоплатно підвіз місцевий мешканець, який виявив щирий інтерес до спілкування з гостем з-за кордону.

Як зауважує автор, сучасні адміністративні споруди в столиці знаходяться поруч із вулицями, що занесені пісками. Це створює враження, що місто є величезним поселенням, яке виникло посеред безкрайньої пустелі Сахара.

Неподалік від головного міста розкинувся ринок Бейла – другий за масштабом ринок верблюдів на африканському континенті. Видання інформує, що в Мавританії мешкає приблизно два мільйони цих тварин, які й досі відіграють ключову роль у місцевому економічному житті та навіть залучаються збройними силами для патрулювання віддалених територій.

Мандрівка до східних областей країни пролягала автотрасою Route de l’Espoir (“Дорога надії”), яка з 1970-х років послідовно з’єднувала столицю з її віддаленими куточками. Шлях до населеного пункту Нема триває понад добу, а нічний час під час автобусної подорожі пасажири провели безпосередньо в пустелі під зоряним небом.

З Неми автор вирушив до історичного міста Уалата, включеного до переліку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. За свідченням мера міста Сідаті Дієха, після погіршення ситуації з безпекою на прикордонній території з Малі, приплив мандрівників майже припинився, і зараз сюди прибуває менше 30 закордонних відвідувачів щорічно. Видання акцентує, що місто славиться своєю унікальною архітектурою з червоної глини та старовинними манускриптами, які місцеві родини зберігали у своїх оселях протягом століть.

Наступним значущим місцем подорожі стало місто Шингетті – один з головних історичних осередків транссахарської торгівлі та ісламського просвітництва. Засноване у VIII столітті, воно зараз неухильно поглинається піщаними пагорбами. Залишені помешкання, які вже наполовину засипані дюнами, створюють атмосферу, що нагадує постапокаліптичні пейзажі.

У Шингетті також уціліли давні книгозбірні, що містять манускрипти з астрономії, медичних знань, геометрії, поетичних творів та ісламського права. 

Свою мандрівку автор завершив в оазі Терджит, що розташована поблизу міста Атар. Як підкреслює видання, зелені куточки життя серед безмежних пісків стали уособленням життєстійкості в Сахарі, а сама Мавританія досі зберігає неповторну історичну та культурну спадщину, яка майже невідома широкому колу мандрівників.

“У час, коли стає все простіше досліджувати найвіддаленіші куточки планети – від найвищих гірських вершин до найвіддаленіших острівних територій – досі існують цілі держави, які бачить небагато подорожуючих. Мавританія належить до таких унікальних місць”, – резюмує автор матеріалу.

Інші новини туризму

Як повідомляло GT, турецьке узбережне містечко Фетхіє прагне привернути більшу кількість мандрівників, задля чого ініціювало розгорнуту промоційну кампанією в Європі. Цей курортний населений пункт поєднує в собі багату історичну спадщину з мальовничими пляжами, пропонуючи при цьому більш вигідні ціни порівняно з Анталією, Бодрумом чи іншими європейськими курортами – починаючи від 40 доларів на добу.

Також ми інформували, чому Хорватія не є оптимальним варіантом для українських емігрантів. Згідно зі свідченнями тих, хто вже оселився в цій державі, вона є досить витратною, а місцеві адміністративні процедури ускладнюють процес легалізації.