“Тихі відпустки”: все більше робітників працюють із пляжу, але є способи їх вирахувати

Особливо активно до цієї практики вдаються особи, які належать до покоління Y, народжені в період з початку 1980-х до середини 1990-х років.

У той час як керівники адаптувалися до концепції “тихого звільнення”, що полягає в емоційному відстороненні співробітників від професійних обов’язків без офіційного припинення співпраці, виникла нова тенденція. Згідно з виданням Fortune, нині зростає кількість фахівців, які практикують так звані “приховані подорожі” – вони потайки вирушають на відпочинок, створюючи ілюзію безперервного виконання службових завдань.

Міленіали, тобто представники покоління Y, народжені орієнтовно з початку 1980-х до середини 1990-х років, демонструють особливу активність у цій практиці. Дослідження Harris Poll свідчить, що майже 40 відсотків співробітників цієї вікової групи хоча б один раз здійснювали подорож, не повідомляючи про це своєму керівництву.

Ці фахівці зазвичай беруть із собою корпоративні ноутбуки та мобільні пристрої, регулярно відповідають на електронні листи або повідомлення в месенджерах типу Slack, щоб підтримувати видимість постійної присутності в мережі. Фактично ж, їхнє робоче місце може знаходитися на узбережжі або навіть за кордоном.

Цей новий підхід до прихованого поєднання відпочинку та роботи є логічним розвитком культури віддаленої зайнятості, де моніторинг фактичного місцезнаходження працівника стає суттєво складнішим.

Аналітики підкреслюють: основною мотивацією такої стратегії є не прагнення уникнути професійних обов’язків, а побоювання виглядати несумлінними або втратити перспективи кар’єрного зростання.

Всупереч поширеним уявленням про молодь, саме міленіали найактивніше прагнуть демонструвати безперервну участь у робочих завданнях. Вони частіше за інших залишають комп’ютер у “активному” стані, відправляють сповіщення із затримкою, щоб створити враження понаднормової праці, або періодично встановлюють контакт під час свого відпочинку.

Водночас, фахівці покоління Z та досвідченіші співробітники – представники поколінь X і бебі-бумерів – значно рідше приховують свої подорожі від керівництва компаній.

За даними іншого дослідження, проведеного Resume Builder у 2024 році, виявлено, що 43 відсотки осіб, які вдаються до “прихованих відпусток”, фактично використовують до трьох днів вільного часу за рахунок роботодавця, а кожен четвертий – цілий робочий тиждень.

Основною причиною, як і раніше, є професійна тривога.

“Тривожність є ключовим фактором, що спонукає співробітників до таких радикальних дій: двоє з п’яти працівників занепокоєні тим, як використання оплачуваної відпустки вплине на їхню стабільність на робочому місці. Чотири з десяти міленіалів обирають саме приховані подорожі”, – зазначено у публікації.

Фахівець з кар’єрного розвитку Кайл Елліотт зауважує: роботодавці мають змогу виявити “співробітника у прихованій подорожі” за певними змінами у його поведінці.

Якщо співробітник, який зазвичай оперативно відповідає на повідомлення протягом кількох хвилин, раптом починає реагувати із помітними затримками або надсилати запити у нетиповий для нього час, це може вказувати на його зайнятість з іншого часового поясу або перебування на відпочинку.

Проте, експерт дотримується думки, що ця проблема є значно глибшою, ніж звичайна спроба “ухилитися від роботи”. За його твердженням, широке розповсюдження “прихованих подорожей” може свідчити про нездорову корпоративну атмосферу, в якій співробітники не відчувають психологічної безпеки.

Спеціалісти рекомендують компаніям точніше визначати політики щодо дистанційної праці та періодів відпочинку, щоб співробітники не вагалися відкрито використовувати свій законний відпуск.

Як поширюються ретрити для тих, хто сумує

Варто зазначити, що чимало туристів по всьому світу обирають мандрівки, ціллю яких є проживання скорботи. Це дозволяє впоратися з втратою, травмою та емоційним дискомфортом, віддалившись від рутини повсякденного існування. Якщо раніше скорбота частіше переживалася усамітнено, то зараз люди перетворюють втрату на колективний досвід, долучаючись до ретритів, оздоровчих практик і навіть спеціальних круїзів для тих, хто перебуває у жалобі. Подібні сервіси для подорожуючих надають спеціалізовані заклади в Містрі (Греція), на острові Ре (Франція), у Гранаді (Іспанія), графстві Сомерсет (Велика Британія) та інших локаціях.