Карлів міст (Karlov most) на річці Влтаві розташований в історичній частині Праги: він з’єднує Старе-Місце та Малу-Країну – середньовічні райони чеської столиці. Потужна півкілометрова споруда з важкими арками та бронзовими статуями католицьких святих завжди заповнена туристами. Тут можна загадати бажання, купити сувеніри у місцевих художників та помилуватися краєвидами річки та прибережних кварталів із оглядових майданчиків на мостових вежах.

Карлів міст на мапі

Карлів міст
Карлів міст, Прага-1, Чехія
чисте небо17°C (чисте небо)Відчувається як: 17°CВітер: 22.2 км/годВологість: 79%

Історія Карлового мосту

У другій половині XII століття італійські майстри збудували на Влтаві міст Юдіфі, названий так на честь дружини короля Владислава I. Міцна багатоарочна споруда з ефектного червоного пісковика простояла до 1342 року, доки не була зруйнована потужною повінню.

Відновлювати його не стали, лише з’єднали арки, що вціліли, дерев’яними містками для пішоходів до закінчення будівництва нового мосту. Наляканий силою стихії Карл IV, що зійшов на престол через кілька років після катастрофи, замовив придворному астрологові Бен Бецалелю скласти гороскоп будівельних робіт, щоб наступний міст не спіткала та ж доля.

У результаті передбачень перший камінь майбутнього Карлового мосту заклали лише у 1357 році, у найбільш сприятливі, згідно з передбаченням, терміни. Повністю відкритий для вершників та пішоходів новий міст, названий на честь Карла IV, був на початку XV ст.

Архітектурні особливості

Конструкція складається з 16 важких арок, складених із природного каменю. Для облицювання було обрано світлий піщаник – родовище червоного каменю до початку будівництва вже вичерпалося. На східному березі Влтави біля мосту, біля самої води стоїть готична Староміська вежа. Західні, непарні Малостранські вежі розташовані на перший погляд дивно, далеко від берега Влтави, серед старовинних будинків.

Насправді те, що здається західним берегом, – це острів Кампа, відокремлений від Малої Країни вузеньким рукавом Влтави – річкою Чортівкою. Там, де закінчується острів і стоять Малостранські вежі.

Мостові вежі

Найефектніша вежа – Староміська, побудована наприкінці XIV століття на східному березі Влтави. Над її аркою розміщені герби з орлом та левом поряд із фігурою Святого Віта. Спочатку римський мученик, зварений у киплячій олії в IV столітті, не мав до Чехії жодного відношення, але в X столітті частину його мощей презентували правителю країни. З того часу він став головним святим Чехії. Праворуч від святого – портрет Карла IV, який розпочав будівництво мосту, ліворуч – Вацлава IV, винуватця появи у католиків нового святого – Яна Непомуцького. Нижче ряд вибудовані герби земель, що увійшли до XIV століття до складу Чехії. Башту реставрували 150 років тому, додавши маленькі кутові вежі нагорі, і сьогодні це чудовий оглядовий майданчик. Квитки на неї вартістю 90 крон продаються прямо в будівлі.

Малостранські башти будували не одночасно. Низька, найдавніша, з’явилася ще за мосту Юдіфі, у XII столітті. Другу, 40-метрову, побудували в середині XV століття на місці романської конструкції, що існувала до неї. Стилістично вона нагадує Староміську, хоча позбавлена ​​її урочистого декору. У ній також відкрито оглядовий майданчик, а в нижній частині будівлі розташоване туристичне бюро, де можна отримати безкоштовну картку Праги.

Скульптури на Карловому мості

Декорувати строгий Карлів міст почали на рубежі XVII-XVIII ст., коли по обидва його сторони встановили кілька барокових статуй шанованих чехами католицьких святих. Автори перших робіт – німецький скульптор Раухміллер та місцева родина Брокоф. Загалом на мосту розташовується 30 окремих фігур та скульптурних груп. Найшанованіша статуя – зображення великомученика Яна Непомуцького. Він пішов проти волі короля Вацлава IV, відмовившись відкрити таємницю сповіді монаршої дружини, і був скинутий прямо з Карлового мосту у води Влтави. З того часу канонізований святий вважається покровителем усіх, хто пов’язаний із прісною водою: власників суден та річкових млинів, рибалок. Декілька млинів збереглося на річці Чортівці і проглядається з Карлового мосту. За іронією долі скульптурний портрет короля-садиста розміщений тут же, на фасаді Староміської вежі.

Одна з добрих туристичних традицій – торкнутися постаменту статуї Яна Непомуцького на північній стороні Карлового мосту, загадуючи бажання. Дізнатися бронзову фігуру, що позеленіла від часу, можна по німбу з зірками, гігантському золотому перу і великому розп’яттю в руках. Актуальна для православ’я скульптурна група – які давали слов’янам власну писемність Кирило і Мефодій, до чиїх стоп припадають мініатюрні людські постаті.

Музей Карлового мосту

Музей Карлова мосту розташований на західному, старомістському березі. Він відкритий щодня, в низький сезон з 10:00 до 18:00, з травня по вересень – до 19:00. моста, результат археологічних розкопок – справжній вхід на міст Юдіфі, елементи готичного костелу, що раніше стояв, і його відновлений макет, глиняні ескізи статуй святих, що прикрашають міст.

Ресторани та кафе біля Карлового мосту

Перекусити неподалік Карлового міст можна без проблем – на обох берегах Влтави відкрито десятки кафе на будь-який смак. Мініатюрна кав’ярня з місцевими алкогольними напоями та солодощами працює прямо у Музеї Карлового мосту.

Паб Джона Леннона чекає на гостей на острові Кампа, на який можна спуститися сходами за статуєю лицаря, тут же – популярний ресторан «Кампа Парк» з видом на річку. Поруч із Староміською вежею з південного боку розташований ресторан Карлового мосту з національною кухнею в середній ціновій категорії та досить дорогий ресторан «Млинець».

На західній стороні, біля самого початку мосту – ресторанчик «Під Мостем», що славиться великою кількістю закусок до пива та вина. Нарешті, за 100 м на захід від Малостранских веж – постійний «Макдоналдс».

Як дістатися

Найближча станція метро розташована на Староміській стороні, за 500 м на північ від Карлового мосту, на Малій Країні від однойменної станції йти пішки ще довше – близько 800 м. Найзручніше добиратися трамваєм до зупинки «Малостранське наместе» за 200 метрів на захід від непарних веж або «Карлови бані» за 200 метрів на південь від Староміської вежі.